Виходячи з того, що виховання, за А.С.Макаренком, процес залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на утвердження соціально-значущих норм і правил поведінки особистості, а вихованець – суб’єкт виховного процесу, який свідомо засвоює морально-духовні цінності, на їх основі плекає власні особистісні надбання, приймає самостійні рішення, покладає на себе відповідальність, здійснює свідомий життєвий вибір, - була сформульована проблема, над якою працює школа у виховній та позакласній роботі: «Формування ключових соціально-позиційних компетенцій школярів у процесі виховання». Мета виховної роботи – формування у школярів сукупності соціальних якостей, властивих представникам різноманітних людських спільнот, що забезпечують існування та відтворення цих спільнот Мета виховання конкретизується через такі виховні завдання: Ø забезпечення сприятливих умов для розвитку особистості дитини відповідно до її інтересів та суспільних вимог; Ø сприяння набуттю учнями соціального досвіду, успадкуванню духовних надбань українського народу; розвиток естетичних потреб і почуттів; Ø виховання національної свідомості, любові до рідної землі, родини, свого народу, держави; Ø культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, толерантності, поваги до жінки, зв’язку з природою; Ø формування почуття господаря: господарської відповідальності, підприємливості, ініціативності, свідомого ставлення до життя в умовах ринкових відносин; Ø спонукання зростаючої особистості до протидій проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності.
Модель організації процесу виховання Червленівського НВК
ДІЯЛЬНІСТЬ СИСТЕМИ ШКІЛЬНОГО УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ Як же виховати справжнього громадянина нашої країни? Яку виховну модель створити для формування в учнів ключових компетентностей, щоб вона могла реалізуватись через різні форми виховних заходів? Тільки через формування демократичного світогляду, здорового способу життя, через відродження національних традицій, через пропаганду духовних надбань українського народу, через заходи, спрямовані на зміцнення української родини та виховання любові до рідної землі. З метою реалізації цих ідей у школі приділяється велика увага учнівському самоврядуванню як способу організації життя колективу. Вдосконалюючи систему учнівського самоврядування, педагогічний колектив ставить перед собою такі завдання: 1. Через розвинену систему органів самоврядування забезпечити залучення учнів до діяльності колективу, суспільства. 2. Зробити мету і завдання реформування виховної роботи особисто значущим для кожного з них. 3. Сформувати в учнів високі моральні якості, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму. 4. Сформувати толерантне ставлення до різних світоглядів, політичних доктрин, релігійних переконань. 5. Сформувати почуття патріотизму, національної гідності, поваги до рідної мови. 6. Ознайомити учнів із різними демократичними здобутками, особливостями становлення демократії. Беручи участь у самоврядуванні, учні школи: - здобувають навички адаптації у новому середовищі; - формують товариські взаємини; - розвивають організаторські якості; - набувають мобільності в умовах, що змінюються; - роблять свій внесок у колективне рішення у вигляді пропозицій, дій; - вибирають засоби рішення і планування роботи; - аналізують результативність своєї роботи Учнівське самоврядування сприяє формуванню особистості, здатної приймати нестандартні рішення, сприяє розвитку соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самовідданості. Школа для дитини є життєвим простором, а не «експериментальним майданчиком» майбутнього життя. Тому вся діяльність нашої школи вибудовується таким чином, щоб сприяти становленню особистості як творця власного життя, усвідомленого вибору нею власного життєвого шляху.
|